Діти, школа, вчителі…
Слова усім відомі і знайомі.
Але в кожного свої спогади, емоції, почуття викликають вони.
Найчастіше — це дитинство, сміх радість, спілкування з друзями-однокласниками, веселі ігри, уроки, перерви, свята,
походи…
І вчителі, які спливають час від часу у твоїй пам’яті до кінця твоїх днів; від яких ти взяв щось для себе; слова,
сказані ними, живуть в тобі і ти звертаєш на них увагу навіть у зрілому віці.
Дивно, але так воно і є. Нікуди від цього не дінешся. Школа…
Колись ти бурхливо жив у ній, вчився, швидко ріс і мужнів, а тепер вона живе в тобі тихо і непомітно,
але завжди присутня, готова зринути у пам’яті в будь-яку хвилину.
І деколи хочеться повернутися у її багатоголосся і дзвінку радість, в ту дитячу безтурботність, де все було так просто і легко.
Хочеться відчути той політ фантазії на грані здійсненності. Це справді найкращі роки у житті людини.
Тому й приходять ці думки з таким теплом і легкістю, тому й не забуваються шкільні роки.
І хочеться сказати про школу і вчителів найкращі слова.